Захар Беркут і Моторола рятують Степаніду

(Сценарій циклу теленовел про майбутнє СРСР)

1964 рік. На телебаченні Житомира вирішено знімати цикл теленовел про майбутнє СРСР. Сценарист Олег Горобчук придумує образ головного героя — асексуала Захара Беркута, який вирішив відмовитись від сексуальних контактів, оскільки все одно не відчуває ніякого сексуального потягу до рухомих об’єктів, а натомість присвятити своє життя комунізму.
Захар вірить у комунізм, хоче якомога точніше втілити у життя ідеї Леніна, але він бачить, як реальне життя заважає їхньому втіленню. У Захара виникає ідея перетворити комунізм на нову релігію та молитися іконам Леніна, Маркса та Енгельса у храмах, які колись були православними церквами, але ця ідея не знаходить підтримки у районному комітеті Комуністичної партії УРСР. На останнє ленінослужіння приходить комсомолець Арсен Павлов і заявляє, що насправді він не є людиною, бо прилетів з далекої зоряної системи, а те, що бачить Олег Горобчук — всього лише біоскафандр. Павлов пропонує Беркуту звати його просто Моторолою.
Олег Горобчук показує свій сценарій на планьорці, і зустрічає нищівну критику від робочого колективу та керівництва. На думку співробітників, Захар Беркут повинен мати більш позитивну та оптимістичну програму, яка точно матиме підстави бути втіленою в життя протягом тільки однієї п’ятирічки. І бажано достроково — у чотири роки. Горобчук переписує свій сценарій наступним чином.
Захар Беркут і Моторола домовляються вирушити у далеку подорож до зоряної системи, звідки прилетів прибулець. Моторола розповідає, що його рідний дім — планета Степаніда — обертається навколо зірки ZXKLCRTYUASXXRTK-9683–4768–3728–6978, яку невпинно засмоктує та випльовує мікроскопічна Чорна Діра. Цей процес можливо зупинити, якщо розглянути його діалектично — з погляду марксизму-ленінізму. Саме марксистський підхід до астрофізики може допомогти вирішити цю проблему. Моторола каже, що має у своєму розпорядженні Універсальний Нейтронний Резонатор (скорочено — УНР), але працювати ефективно він буде лише тоді, якщо виставити на ньому правильні марксистсько-ленінські налаштування.
Захар Беркут погоджується на пропозицію Мотороли, і вдвох вони вирушають у далеку та небезпечну подорож. Прибувши на місце, вони наближуються до зірки ZXKLCRTYUASXXRTK-9683–4768–3728–6978 з небезпечного боку, і їх засмоктує до Чорної Діри. Безпосередньо у момент спагеттіфікації обидва переживають неймовірний досвід: вони потрапляють у 1917 рік, де Захар Беркут стає маловідомим депутатом Центральної Ради Української Народної Республіки (скорочено — УНР) і голосує за чотири Універсали. Моторола стає одним з прибічників Нестора Махна, деякий час намагається разом з ним побудувати анархічну державу в Гуляйполі, але відчуває в собі потяг до ідеї російського імперіалізму і переходить на бік білих. В житті Захара Беркута та Мотороли відбувається ціла низка карколомних подій, де їхня доля перетинається із долею молодої Української Держави, яким присвячено понад тисячу сторінок сценарію та понад сто серій серіалу. Наприкінці обох засмоктує у сингулярність, і їхній елементарний склад перетворюється на незбагненну загадку для вчених-фізиків всього світу.

Олег Горобчук читає нову версію сценарію на планьорці, і знову зустрічає нищівну критику від робочого колективу та керівництва. На думку співробітників, Захар Беркут повинен бути ближче до простого народу, а образ Мотороли в сценарії взагалі зайвий і від нього треба позбавитись. “А чорти би вас всіх взяли!” — каже Олег Горобчук і відмовляється від подальшої переробки сценарію теленовели. Його записи понад п’ятдесят років зберігаються у шафі одного з кабінетів телебачення Житомира. Нарешті їх знаходить редактор Микола Перетятько і викидає у мішок з макулатурою.